міхоноша

1. Монах або паломник, який під час подорожі до святих місць носив запас їжі та речей у мішку (міху).

2. Застаріла назва для жебрака, який ходив із мішком, збираючи милостиню або подаяння.

3. У переносному значенні — людина, яка постійно носить із собою багато непотрібних речей, або той, хто надмірно збирає та накопичує різні предмети.

Приклади вживання

Приклад 1:
[35] Міхоноша — той, хто носить за сліпцем мішок для милостині. [36] Берлин — чотиримісна дорожна карета.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |