носити

1. Пересувати когось або щось, підтримуючи на собі або в собі, зазвичай без вказівки на одноразовість дії (протиставляється дієслову “нести“).

2. Мати щось на собі як елемент одягу, взуття, прикрасу тощо; бути одягненим у щось.

3. Поширювати, передавати (про хвороби, чутки, погану славу тощо).

4. Постійно мати в собі, відчувати якісь почуття, думки (про любов, ненависть, образу тощо).

5. Постійно мати при собі, зберігати у себе (про зброю, документи тощо).

6. Мати певне прізвище, назву, титул.

7. Рухати, переміщати що-небудь з одного місця на інше (про воду, вітер, пісок тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Тобі вінця не прийдеться носити, бо за непослух забере тебе «Той, що в скалі сидить». Ні, любий тату, я буду слухатись!
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”

Приклад 2:
Ця зачіска протрималася у Китаї аж до XVII ст., поки завойовники-мань- чжури не примусили китайських чоловіків на знак покори носити довгу косу. Китайці користувалися косметикою, зокрема «мильним бобовим деревом», з якого виготовляли чудовий миючий засіб у вигляді кульок, що їх використовували і для миття тіла, і для прання білизни, і для відбілювання шовку.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: дієслово () |