ІЗОБУТИЛУВАТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., хім. Вводити ізобутильну групу в молекулу органічної сполуки; здійснювати реакцію ізобутилювання.
ізобутилувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови