Словник Української Мови
Буква
1. Швидко рухатися, пересуватися в різних напрямках, часто метушливо або без чіткої мети.
2. Поширюватися, передаватися (про звуки, запахи, чутки, вісті).
3. Мати якусь ідею, думку постійно в голові, обдумувати, планувати щось наполегливо.
4. (з інфінітивом або як службове слово) Намагатися щось зробити, діяти з надмірним завзяттям або поспіхом.
5. (розм.) Бути в стані сильного збудження, захоплення або роздратування через когось або щось.
Приклад 1:
— Може й іграшка, не споритимуся, — сказав він, — або краще вже сказати: наука — це дорога й благородна іграшка й висока втіха… Коли говорити правду, то вона декому навіть щось більше, ніж іграшка: вона — аж неминуча й тяжка потреба для невеликої упривілегійованої групи тих інтелігентних людей, що мають матеріальну змогу носитися по емпіреях абстрактності та й ширяти-буяти в них та філософувати, бо на них тим часом працює робочий бідний люд… До таких «благородних» паразитів належу, проти своєї волі, і сам я… Так, може, ви своїми словами «житиму мамоном і більш нічого» хочете сказати, що думаєте взятися замість абстрактної науки за таку практичну працю, з якою піде народу безпосередня користь? Коли так, то я можу й спочувати вам.
— Тютюнник Григорій, “Вир”