мішка

1. Діалектна та розмовна форма слова «мішок» — м’який контейнер, виріб із тканини, шкіри, паперу чи іншого гнучкого матеріалу, призначений для зберігання, перенесення або упакування різних предметів, продуктів.

2. Розмовний термін на позначення людини з надмірною вагою, незграбної або неохайної у виконанні справ; синонім до слова «мішок» з негативним відтінком.

3. У деяких говорах — невелика сумка, торба або торбинка, особливо та, що носиться для дрібних речей.

Приклади вживання слова

мішка

Приклад 1:
Як па­ли­ли ко­за­ки шля­хетськії дво­ри і кня­жецькії зам­ки, то все те мішка­ми ви­но­си­ли. Так-то бог тоді по­го­див ко­зацт­ву, що тії вельможнії каш­те­ля­ни і ста­рос­ти пишнії, нес­ка­зан­но горді, що гу­ка­ли на гай­дуків, си­дя із си­ми куб­ка­ми да кон­ва­ми по­за сто­ла­ми, пішли в не­во­лю до Кри­му або по­ляг­ли го­ло­вою в полі, а їх куб­ки сто­ять у ко­за­ка в світлиці.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”