Словник Української Мови
Буква
1. Відокремлювати, відділяти кого-, що-небудь від навколишнього середовища, позбавляючи зв’язку з ним; не допускати спілкування, контактів з кимсь, чимсь.
2. Запобігати поширенню чого-небудь (напр., інфекції, вогню, звуку, електричного струму), створюючи перешкоду, захисний шар, бар’єр.
Приклад 1:
Мене намагалися ізолювати, залякати моїх колег, особливо «викручували» мою завідувачку, та на ставлення людей до мене, треба сказати, все це не дуже впливало. «В низах» мені співчували, прагнули допомогти.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”