нудьга

1. Почуття гнітючої, важкої сумноти, душевної порожнечі та незадоволеності, спричинене бездіяльністю, відсутністю інтересів або розчаруванням у житті.

2. Стан втоми, роздратування або неприязні від чогось одноманітного, тривалого або набридливого.

3. Заст. Сильне бажання, туга за кимось або чимось; томління.

Приклади вживання слова

нудьга

Приклад 1:
Ста­ла нудьга виг­ля­да­ти йо­го очи­ма, жур­ба не­ви­мов­на гніти­ти йо­го ду­шу і сер­це… Хо­дить, бу­ва­ло, во­се­ни або зи­мою по дво­ру, опус­тить на гру­ди го­ло­ву та за цілий день і сло­ва не про­мо­вить ні до ко­го… Так ми­нув рік; ми­нає і дру­гий; а во­ни – всі трой­ко (дітей не бу­ло) – пох­мурі, не­ве­селі… Не­має долі – не­має й ра­дості! Лягла зи­ма.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Тут i без вас нудьга узя­ла, i пе­чiн­ки до сер­ця, так i чую, як пiдс­ту­па­ють, – ска­зав пан сот­ник та й схи­ливсь на ру­ку, та тро­хи та­ки чи й не пус­тив слi­зо­чок па­ри-дру­гої. ~ Го­ре ме­нi, па­не сот­ни­ку!
— Григорій Квітка-Основ’яненко, “Grygoriy Konotopska Vidma”

Приклад 3:
Липня 19 [17.01 p.J., .в Стариці нудьгу, нудьга ж — душевний смуток, а хто хворіє на це, того не можна назвати здоровим. Немає години, не придатної для занять корисними науками, і хто помірно, але постійно вивчає предмети, корисні як у цьому, так і в майбутньому житті, тому навчання — не труд, а втіха.
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”

Приклад 4:
Щоб краще помститися, він холодно процідив крізь зуби: — За три дні у вас знову буде світогляд веселіший… за три дні вас і наука знов тішитиме і буде вона вашим покликанням… і ніякого taedium vitae тоді не буде… А сьогодні — діло інакше: сьогодні вам неминуча нудьга… Самі ж мені казали колись: «Omne animal post coitum triste est…» Але ж, знаємо, тая tristitia не вічна: за три дні переминеться… — Може бути, високоповажний професоре!
— Тютюнник Григорій, “Вир”