повновидий
[poʋnoʋɪdɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(про звіра) Який має повний, незменшений набір зубів (про особу, що досягла певного віку та має розвинені ікла та корінні зуби).
-
(перен., розм.) Дорослий, зрілий, повноцінний; той, що має повний набір якостей або характеристик.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повновидий, р. повновидого, д. повновидому, з. повновидого, о. повновидим, м. повновидім