1. Призначений для набору (у 1, 2 знач.), пов’язаний із набором.
набиральний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Призначений для набору (у 1, 2 знач.), пов’язаний із набором.
Відсутні