1. Той, хто набирає, комплектує що-небудь; комплектувальник.
2. Робітник друкарні, який виконує набір тексту; складач.
набиральник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто набирає, комплектує що-небудь; комплектувальник.
2. Робітник друкарні, який виконує набір тексту; складач.
Відсутні