повноцінний
[poʋnot͡sinnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Такий, що має всі необхідні властивості, якості або складові частини; цілком цінний, справжній, необмежений.
-
Цілком здоровий, розвинений фізично та розумово; такий, що не має вад або обмежень.
-
(У переносному значенні) Такий, що має повну силу, значення або права; рівноцінний, рівноправний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повноцінний, р. повноцінного, д. повноцінному, з. повноцінного, о. повноцінним, м. повноціннім