надцілкий

[nɑdt͡silkɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який має найвищий ступінь цілісності, єдиний, неподільний у своїй сутності; цілковитий, абсолютний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. надцілкий, р. надцілкого, д. надцілкому, з. надцілкого, о. надцілким, м. надцілкім

Більше записів