Послухнянство — стан повної покори, беззаперечного підпорядкування чи слухняності, часто з відтінком смиренності та прийняття вищої волі (наприклад, Божої).
послухнянство
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Послухнянство — стан повної покори, беззаперечного підпорядкування чи слухняності, часто з відтінком смиренності та прийняття вищої волі (наприклад, Божої).
Відсутні