покій

1. Стан бездіяльності, спокою, відсутності руху; тиша.

2. Стан душі, що характеризується відсутністю тривог, хвилювань, душевної рівноваги; спокій.

3. Стан мертвого тіла; смерть (зазвичай у ввічливих або офіційних висловлюваннях).

4. Застаріла назва кімнати, житлового приміщення (найчастіше у формі множини: покої).

Приклади вживання

Приклад 1:
Покій було перетворено в залиту вогнями залу.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
II Кассандрин покій. Кассандра пише Сівілінську книгу на довгому пергаменті.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 3:
V Покій Кассандри. Нема нікого.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |