1. Будівля або частина будівлі, що призначена для перебування людей, розміщення устаткування, зберігання чогось; окрема кімната, зал, цех тощо.
2. Процес дії за значенням дієслова *примістити*; розміщення когось або чогось у певному місці.
приміщення
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Спочатку всі українські вигнанці жили в Уфі у великому готелі «Башкирія», потім вдалося знайти приміщення для зберігання експонатів музею і винайшли прохідну кімнату для нас (експонати музею зберігалися окремо). Жилося нам там дуже зле: тісно, постійні конфлікти з господинею квартири Бібімур-апа (для сторонніх Анна Олександрівна), її дітьми, яких вона назвала вельми претензійно Артур і Герот (?)
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |