тер’єр

1. Порода мисливських собак невеликого або середнього розміру, виведена для полювання на норних тварин (лисиць, борсуків тощо), що відрізняється гострою вдачею, сміливістю та енергійністю; представник такої породи.

2. Назва одного з поверхів (ярусів) у театрі, розташованого безпосередньо над бельетажем або партером.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |