Значення
-
Стан вічного спокою, безсмертя душі після смерті; вічний відпочинок.
-
Заст. Стан спокою, відпочинку; затишок.
-
У християнстві: молитовне побажання померлому вічного спокою та царства небесного (у виразах: “вічний упокій”, “упокій його/її душі”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. упокій, р. упокою, д. упокоєві, з. упокій, о. упокоєм, м. упокоєві, к. упокою