1. Той, що починає щось, робить перші кроки у певній діяльності, навчанні чи професії; новачок, початківець.
2. Який знаходиться на початковій стадії розвитку, становлення або існування; зароджуваний, виникаючий.
початкуючий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Це з того часу, коли Тарас Григорович був молодий, початкуючий художник, — що подає надії. Але я не хочу, щоб ви мене одправили до ескімосів, бо це вже всім відома історійка, я лише хтів сказати, що вже минуло добрих два десятки років, а цю історійку ще розповідають з таким виглядом, ніби вона трапилась учора.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик (True) |