Словник Української Мови
Буква
1. Перший момент, період або стадія чогось; момент виникнення, зародження явища, процесу, дії.
2. Перша частина, вступний розділ або етап чогось (наприклад, літературного твору, події, шляху).
3. Джерело, основа, першопричина чогось; те, з чого щось бере свій виток.
4. У математиці — точка на прямій або площині, від якої відкладаються відрізки або ведуть відлік координат (початок координат).
Приклад 1:
Початок XXI ст. приніс польським підприємствам дуже швидкий та ефективний розвиток логістики.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Кінець літа і початок осені видалися вкрай напруженими. Дочка моя йшла в перший клас, а це завжди пов’язано з хвилюваннями й клопотами.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
Ми відбивались у великому настінному дзеркалі (острів Мурано, початок XVII ст. ), де я, розплющивши очі, побачила себе із закинутою назад головою та розведеними назустріч Респондентові ногами.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”