1. Той, хто нещодавно почав займатися якою-небудь справою, навчатися чомусь, опановувати професію; новачок.
2. Учений, дослідник, митець тощо, що стоїть на початку розвитку якої-небудь галузі знання, напряму в науці, мистецтві.
початківець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Штубак (із першої класи) — учень-початківець, незнайко. Ш т у д е р н и й — хитрий, кмітливий; розумний, дотепний, вигадливий.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Всі лікарі категорично радять покинути палити, і фактично від 1/ХІ, з дня цього тяжкого захворювання і переїзду до лікарні, я палю, як початківець — 5–7 цигарок на день, а то й зовсім не палю. Сьогодні ж мене рентгенізували (шлунок опущений на три пальці, ulcus тощо) і проф.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: іменник (однина) |