1. Про явище, процес, подію: отримати початок, розпочатися, зав’язатися.
2. Про почуття, стан: виникнути, з’явитися.
3. Розм. Про людину: почати діяти, виявити ініціативу, взятися за щось.
початися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І — як тільки Даппертутто своє дохарчав, догудів та догавкав (бо всьому свій час і кінець настає, а кінець ділохвальний) — як ревнув наш Перфецький по-єрихонськи, ніби на рідній трембіті, ніби чорного ангела під склепіння випустив… От тоді щойно й почалося, хоч палко чеканий Мавропуле й не прибув своєчасно, без якого ніщо не повинно було початися. Бо так воно є в житті — як на довгій ниві, а якщо при тім є когось із панства аж сімох, то вже таки одного когось вони чекати не будуть.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: дієслово () |