пошепотати

1. Розмовляти дуже тихо, ледве чутно, часто наблизившись до вуха співрозмовника; шепотіти.

2. Перен. Легко й тихо шелестіти, дзвеніти (про природні явища, звуки).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |