Значення
-
Розмовляти дуже тихо, ледве чутно, часто наблизившись до вуха співрозмовника; шепотіти.
-
Перен. Легко й тихо шелестіти, дзвеніти (про природні явища, звуки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пошепотати, р. пошепотатів, д. пошепотатам, з. пошепотати, о. пошепотатами, м. пошепотатах, к. пошепотати