поштовик

1. Працівник поштового відомства, пошти; листоноша, поштар.

2. Транспортний засіб (автомобіль, літак, потяг тощо), призначений для перевезення пошти.

3. Розмовна назва поштового відділення або будинку, де воно розташоване.

4. Інформаційний лист, бюлетень або регулярна електронна розсилка (наприклад, e-mail розсилка), що розповсюджується серед підписників.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |