1. Деякий час говорити шепотом, тихо, пониженим голосом.
2. Перен., розм. Про легкий шум, звук, що нагадує шепіт (наприклад, про листя, воду тощо).
пошепотіти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови