побігти

[pobiɦtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Різко почати рухатися швидким кроком, зробити різкий початок бігу; кинутися бігти.

  2. Перен. Швидко, поспіхом рушити кудись, відправитися з якоюсь метою.

  3. Перен. Про рідину, струмок тощо: швидко потекти, политися.

  4. Перен. Про час, події тощо: швидко розпочатися і розвиватися, стрімко просуватися.

  5. Розм. Про рослини: дати пагони, почати інтенсивно рости вгору або вшир.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я побіжу, ти побіжиш, він побіжить, ми побіжимо, ви побіжите, вони побіжать

Більше записів