товстючий

Тлумачення із “Словника української мови”* ТОВСТ Ю ЧИЙ , а, е, розм. Дуже товстий . [ Василь :] Сядеш собі почитати щось цікаве або щось написати , а він тобі преться з товстючим зшитком – новою поемою або низкою віршів , – та як почне читати , як почне !.. (Сам., II, 1958, 94); Що за диво ? Ви в лісі . Серед товстючого високого дерева ген на гору коритом потягся шлях ( Мирний , IV, 1955, 314); Він [ агроном ] сердито розпакував обгортку , товстючого качана [ кукурудзи ] ( Вол ., Дні .., 1958, 157); Зате ж, як розкуражиться [ скрипочка ] , Уся біда уляжеться : Такий гармидер заведе , Що й бас товстючий загуде (Гл., Вибр., 1957, 293).