НЕВІДШКО́ДНІСТЬ, -ності, жін. Властивість і стан за значенням невідшкодний; неможливість або відсутність компенсації, відшкодування чого-небудь. Невідшкодність збитків, завданих унаслідок стихійного лиха, була очевидною для всіх.
невідшкодність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |