неможливість

[nɛmoʒlɪʋistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість того, що не може бути виконаним, здійсненим або досягнутим; відсутність можливості для чогось.

  2. Стан або положення, коли щось не може статися або існувати в силу об’єктивних законів, умов або обставин.

  3. Те, що неможливо здійснити; нездійсненна річ, дія або намір.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неможливість, р. неможливості, д. неможливості, з. неможливість, о. неможливістю, м. неможливості, к. неможливосте

Приклади з художньої літератури

  • 7. Темна поезія. Темною, тобто незрозумілою одразу, поезія буває, як правило, з двох причин: або з неможливості сказати інакше, або ж через відсутність того, що треба ословити. Темну поезію, яка створюється попри відсутність несказаного, кличе до істнування невротичне прагнення говорити за будь-яку ціну, демонічний екстаз тих, хто пересвідчився у відсутності духа; загалом це давня традиція, досить згадати апостола Павла і його боротьбу з тими, хто говорив “мовами”. “Якже сурма лунає невиразно, хто приготується до бою? Отак воно і з вами: коли ваша мова не має в собі ясних слів, як зрозуміти те, що говорите? Ви будете на вітер говорити!” — каже він у першому посланні до коринтян.
    — Юрій Андрухович
  • Зразки темної поезії, яка говорить з неможливості сказати інакше, так само можна знайти в Новому Завіті; маю тут на увазі, звичайно ж, Апокаліпсиснасамперед.
    — Юрій Андрухович

Більше записів