побіч

[pobit͡ʃ] Прислівник

Буква:П

Значення

  1. (прислівник) Збоку, поруч, неподалік від чогось або когось; також у значенні “окрім”, “крім”.

  2. (прийменник) Зі знахідним відмінком: поруч із ким-, чим-небудь, біля чогось; також у переносному значенні — крім чогось, окрім чогось.

Більше записів