1. (прислівник) Збоку, поруч, неподалік від чогось або когось; також у значенні “окрім”, “крім”.
2. (прийменник) Зі знахідним відмінком: поруч із ким-, чим-небудь, біля чогось; також у переносному значенні — крім чогось, окрім чогось.
побіч
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
адже жодна догма не терпить побіч себе іншого погляду? Чи то просто властивість людини: до всіх її дій непомітно підключається фанатизм, що постійно паразитує на межі людської свідомости, і тому під кожним гаслом, навіть в ім’я любови до ближнього — і саме тут — найчастіше — чатують ріки крови?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: t.d. () |