Службова частина мови, що виражає синтаксичну залежність іменників, займенників, числівників або дієслів від інших слів у реченні, указуючи на відношення предметів до дії, ознаки або іншого предмета (наприклад, просторові, часові, причинові).
Словник Української Мови
Буква
Службова частина мови, що виражає синтаксичну залежність іменників, займенників, числівників або дієслів від інших слів у реченні, указуючи на відношення предметів до дії, ознаки або іншого предмета (наприклад, просторові, часові, причинові).