Прикметник до *невільник* і *невільниця*; який перебуває в неволі, пов’язаний з неволею, притаманний невільникові.
невільницький
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Крім того, це був корабель невільницький, що кінцем прив’язаний до корми володаря. Радіюс плавання був обмежений чужою волею.
— Антонич Богдан-Ігор, “Зелена Євангелія”
Частина мови: прикментик () |