плюш

1. М’яка щільна тканина з довгого ворсу на лицьовій стороні, що використовується для пошиття верхнього одягу, взуття, оббивки меблів та виготовлення іграшок.

2. Рідкий напій, що готується з фруктового соку або пюре, збитого з цукром та яєчними білками до стану повітряної піни; мусс.

Приклади вживання

Приклад 1:
Червоний плюш, яким оббито крісла, водночас жорсткий і ніжний на дотик. Збудження лоскоче нерви: у пань розпашілі щоки, панове, навпаки, стримані й зосереджені.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |