Значення
-
М’яка щільна тканина з довгого ворсу на лицьовій стороні, що використовується для пошиття верхнього одягу, взуття, оббивки меблів та виготовлення іграшок.
-
Рідкий напій, що готується з фруктового соку або пюре, збитого з цукром та яєчними білками до стану повітряної піни; мусс.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. плюш, р. плюшу, д. плюшеві, з. плюш, о. плюшем, м. плюшеві, к. плюшу
Походження слова (Етимологія)
Слово «плюш» позначає м’яку ворсисту тканину, схожу на оксамит. Воно прийшло в українську мову з німецької, де звучало як «Plüsch». Німецьке слово, своєю чергою, походить від французького «peluche», що означало «ворсиста тканина». Французьке слово утворилося від дієслова «peluchier» — «смикати, сіпати, скубти», яке походить від народнолатинського «pilucare» — «позбавляти волосся». Це дієслово, в свою чергу, походить від латинського «pilare» — «виривати, зстригати волосся», а те — від іменника «pilus» — «волос, ворс». Таким чином, назва тканини пов’язана з її ворсистою поверхнею, яка нагадує волосся.