1. Невеликий згусток, шматочок чогось пухкого, сипкого або м’якого (землі, снігу, тіста тощо).
2. Невелика округла частина, ділянка чогось (наприклад, грудка в організмі).
3. Розм. Про невелику кількість, невелику групу людей або предметів.
Словник Української Мови
Буква
1. Невеликий згусток, шматочок чогось пухкого, сипкого або м’якого (землі, снігу, тіста тощо).
2. Невелика округла частина, ділянка чогось (наприклад, грудка в організмі).
3. Розм. Про невелику кількість, невелику групу людей або предметів.
Приклад 1:
З долоні вітру, що прощався з нами, грудка погаслої зорі упала, мов дарунок.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
Твердий i сiрий, як грудка землi, важкий в своїх чоботищах, вiн знав тiльки одно: — Будуть землю дiлити. — Та добре, добре, а поки що… — Це буде бунт.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
А з туману, як з хмари, плив голос i падав мiж люди, — Вся земля наша, одвiку, бо кожна грудка, кожен упруг политi потом, погноєнi кров’ю трудящих. Одберiм землю, i тодi кожен трудящий матиме хлiба доволi для себе i для дiтей.
— Самчук Улас, “Марія”