плоский

1. Такий, що має поверхню без вигинів, горбків, уступів; рівний, гладкий.

2. Розташований у площині, не об’ємний; двовимірний.

3. Позбавлений глибини, вираженості, інтенсивності; примітивний, одноманітний, без барв (про мислення, почуття, твір мистецтва тощо).

4. У математиці: такий, що належить до площини або розглядається в площині (наприклад, про геометричну фігуру).

Приклади вживання

Приклад 1:
Хеттський рельєф плоский, у ньому відсутні навіть спроби передати тримірність зображення. Композиції рельєфів на скелях і приставних кам’яних плитах прості, чіткі, ретельно продумані, в них витримано принцип ізокефалії (рівноголов’я фігур).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Плоский контур вміщено в однорі д- не поле так, що його магнітний момент mp напрямлено вздовж осі Розглян е- мо два елементи к онтуру dl, які лежать на кінцях його верт икального діаметра.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
C o l d D a r k M a t t e r ) , а т а к о ж т е м н у е н е р г і ю, описувану космологічною сталою Айнштайна L (лямбда), що заповнюють просторово плоский Всесвіт, називають — ΛCDM (лямбда-СіДіАм). Її ще часто називають стандартною космологічною моделлю Великого Вибуху, бо вона пояснює:  наявність і структуру космічного мікрохвильового фону;  великомасштабну структуру скупчень галактик;  розподіл водню, гелію, літію, кисню у нашому всесвіті;  прискорення розширення Всесвіту , яке спостерігають за електромагнітним випромінюванням далеких галактик і Наднових типу Іа.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”

Частина мови: прикментик () |