аерарій

АЕРА́РІЙ, я, чол. 1. Спеціально обладнаний майданчик або приміщення для проведення повітряних ванн з лікувальною або профілактичною метою; літній павільйон, захищений від вітру та прямих сонячних променів.

2. бот. Сукупність повітроносних міжклітинників у рослин, що забезпечує газообмін; аеренхіма.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |