посвята

1. Урочиста церемонія або обряд, під час якого когось приймають до якоїсь організації, громади, присвоюють духовний сан або вводять у коло осіб, об’єднаних певною ідеєю; посвячення.

2. Дія за значенням «посвятити»; присвячування чогось комусь або чомусь (наприклад, літературного твору, дослідження).

3. (у спеціальному вжитку) Обряд, за допомогою якого предметам або особам надаються особливі, часто сакральні, властивості; освячення.

Приклади вживання

Приклад 1:
Повна посвята громадським інтересам, глибинна перейнятість ними — як придалися б ці якості нам, у нашому сьогоднішньому недосформованому українстві! І цей примат духу — абсолютний і самозрозумілий.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |