Значення
-
Обряд або церемонія, під час якої когось або щось проголошують священним, надають релігійного чи ритуального статусу, або вводять у члени релігійної громади (наприклад, посвячення у сан, посвячення храму).
-
Урочиста церемонія вступу до якоїсь організації, товариства або присвоєння звання, часто з елементами символічного ритуалу (наприклад, посвячення в студенти, посвячення в лицарі).
-
Дія за значенням дієслова «посвятити» — передача знань, розкриття таємниць, суті чогось; ознайомлення з чимось приватним або складним (наприклад, посвячення у детали справи, посвячення у таємницю).
-
Присвята, звернення до когось у творі мистецтва чи літератури (наприклад, посвячення на початку книги, музичний твір-посвячення).
Правопис та відмінювання
н. посвячення, р. посвячення, д. посвяченню, з. посвячення, о. посвяченням, м. посвяченні, к. посвячення