присвоєння

1. Дія за значенням дієслова присвоїти; незаконне заволодіння чужим майном, коштами, правами або ідеями з метою збагачення або отримання вигоди.

2. Надання комусь або чомусь певного найменування, звання, статусу; називання.

3. У програмуванні та математиці — операція встановлення значення змінної або ідентифікатора.

Приклади вживання

Приклад 1:
178 • На церемонії присвоєння Олесеві Гончару звання почесного доктора Альбертського університету. Едмонтон, 1992 р.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
У такому разі доступ до полів структури здійснюється за допомогою операції вибору – “стрілка” (->, на клаві- атурі послідовно натискаються клавіші “мінус” і “більше”): sportsman *p=new sportsman; // Виділення пам’яті, p->ochki=95.3; // присвоєння очок полю ochki (*p).vik=23; // і віку полю vik. Зверніть увагу на те, що якщо р – покажчик на структуру, то (*р) – сама структура і доступ до її полів здійснюється за допомогою крапки.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Приклад 3:
От- же, операція повертає значення, яке може бути використано, наприклад, для присвоєння іншому об’єктові. У функції operator+() до операнду ліворуч надається прямий доступ, використовуючи hour та minute, оскільки це є об’єкт, який викликає функцію.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Частина мови: іменник (однина) |