площинність

1. Абстрактна назва ознаки за значенням прикметникаплощинний“; властивість того, що є плоским, має характер площини, а не об’єму.

2. У мистецтві (живопис, графіка) — художня манера або властивість зображення, що підкреслює двовимірність площини картини, свідомо уникаючи ілюзії глибини та об’ємності.

3. У переносному значенні — поверхневість, одноманітність, відсутність глибини, виразності або розвитку (про думки, твори тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |