площинний
[ploʃt͡ʃɪnnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який стосується площини, властивий площині; розташований, що відбувається на площині або в площині.
-
У математиці: такий, що має два виміри (довжину та ширину), без урахування глибини або висоти; двовимірний.
-
У техніці, мистецтві та інших галузях: виконаний на плоскій поверхні, не об’ємний.
-
Переносно: обмежений, однобічний, що не враховує усіх аспектів, глибини явища або проблеми; поверхневий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. площинний, р. площинного, д. площинному, з. площинного, о. площинним, м. площиннім