1. Дерев’яна, кам’яна або металева труна, яку використовують для поховання тіла померлої людини.
2. Місце поховання, могила (зазвичай у вислівних або поетичних контекстах).
3. Переносно: символ смерті, загибелі, небуття.
гроб
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Перефразовуючи пушкінське «старик Державин нас заметил и в гроб сходя благословил», записує «Старик Багалей нас заметил…» (2: 92). І так увесь час — дві життєво важливі для неї теми — дитина і музей — злиті воєдино.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
и3 множество м стекши<ся народа t вс<э странъ, со бlгохвалными пэсньми, и3 бlговон8ными кандилы вѕем8ше вложиша є3го во гроб м8раморянъ. и3 похорониша с плачемъ тэло бlжен8наго влади- мера великого кн7зя rукого, новаго Кос=тянтина великого рима и3же a 50 b Жиленко І. В.кrтися сам, и3 люди своя кrти.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Частина мови: іменник (однина) |