планида

[plɑnɪdɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У давньому вжитку — зоря, світило, небесне тіло; часто вживалося в поетичній мові для позначення зірки, планети або долі, що пов’язана з небесними тілами.

  2. Переносно — доля, фатум, доленосна сила, що визначає життєвий шлях людини; частіше вживається в значенні важкої, нещасливої долі (наприклад, “тяжка планида”).

  3. У переносному розмовному вжитку — про людину як носія певної, зазвичай важкої або незвичайної долі (наприклад, “ось нещасна та планида”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. планида, р. планиди, д. планиді, з. планиду, о. планидою, м. планиді, к. планидо

Більше записів