1. Який належить до святобливих (у 1-му значенні), властивий їм; пов’язаний з релігійним культом, обрядами, ритуалами.
2. Який відрізняється надмірною, часто лицемірною набожністю; благочестивий, побожний.
святобливий
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |