1. У спосіб, властивий святобливій людині; з лицемірною побожністю, набожно.
2. З надмірною, часто показною релігійністю; благочестиво.
святобливо
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови