світелка

[sʋitɛlkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Невелика кімната в українській хаті, зазвичай найсвітліша, призначена для рукоділля, прийому гостей або проживання дітей; світлиця.

  2. Застаріла назва для приміщення з великими вікнами, призначеного для вирощування квітів або розсади; оранжерея, теплиця.

  3. Переносно: про щось ясне, просвітлене, чисте (про думки, почуття).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. світелка, р. світелки, д. світелці, з. світелку, о. світелкою, м. світелці, к. світелко

Більше записів