світлиця

1. Світла, зазвичай велика кімната в українській хаті, призначена для прийому гостей, святкувань та інших урочистих подій; парадна кімната.

2. Застаріла назва для будь-якої світлої житлової кімнати в помешканні.

3. Переносно: освітлена, сонячна кімната або приміщення.

4. У давнину — окрема будівля або приміщення для занять учнів при церкві, монастирі; школа.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |