пізнавальність

1. Абстрактна властивість об’єкта, яка полягає в його доступності для пізнання, можливості бути пізнаним розумом.

2. У філософії та теорії пізнання — характеристика явищ дійсності, що вказуює на принципову здатність людини отримувати про них об’єктивні знання.

3. У мистецтві та літературознавстві — здатність твору мистецтва передавати сутнісні знання про дійсність, розкривати її закономірності та сприяти глибшому розумінню життя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |