пізнавальність

[piznɑʋɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Абстрактна властивість об’єкта, яка полягає в його доступності для пізнання, можливості бути пізнаним розумом.

  2. У філософії та теорії пізнання — характеристика явищ дійсності, що вказуює на принципову здатність людини отримувати про них об’єктивні знання.

  3. У мистецтві та літературознавстві — здатність твору мистецтва передавати сутнісні знання про дійсність, розкривати її закономірності та сприяти глибшому розумінню життя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пізнавальність, р. пізнавальності, д. пізнавальності, з. пізнавальність, о. пізнавальністю, м. пізнавальності, к. пізнавальносте

Більше записів