гіперконус

1. У математиці, зокрема в геометрії багатовимірних просторів: узагальнення поняття конуса на n-вимірний простір; фігура, утворена множиною точок, що задовольняють умову, коли відстань від кожної точки до заданої точки (вершини) дорівнює відстані до заданої гіперплощини, або множина всіх точок, що лежать на відрізках між вершиною та точками гіперсфери.

2. У фізиці, зокрема в теорії відносності: просторово-часовий конус у чотиривимірному просторі-часі Мінковського, що визначає множину подій, які можуть бути пов’язані з даною подією світлоподібними сигналами (конус майбутнього та конус минулого).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |