самодіючий
[sɑmodijut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який діє, працює або функціонує самостійно, без безпосереднього втручання чи постійного керування людини; автоматичний.
-
У техніці: призначений для автономної роботи за попередньо заданою програмою або алгоритмом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самодіючий, р. самодіючого, д. самодіючому, з. самодіючого, о. самодіючим, м. самодіючім