гіперкоректний

1. (У мовознавстві) Про явище, форму або вжиток, що виникає внаслідок надмірного прагнення до мовної коректності, коли мовець, уникаючи однієї помилки, необґрунтовано замінює правильну форму іншою, яка йому здається більш «літературною» або престижною, але насправді є помилковою.

2. (У ширшому вжитку) Про поведінку або дії, що характеризуються надмірною, часто невиправданою та педантичною прагненністю до формальної правильності, суворого дотримання норм або правил.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |